MIND & SLEEP: у Києві експерти обговорили нові виклики для здоров’я та шляхи відновлення

Війна змінила не лише спосіб життя українців, а й умови, у яких відновлюється людський організм. Перерваний сон, постійна тривога та емоційне виснаження стали частиною повсякдення. Як тривалий стрес впливає на фізичне й психічне здоров’я та які шляхи відновлення пропонує сучасна наука — ці питання стали центральними на всеукраїнському соціально-освітньому форумі MIND & SLEEP.

21 жовтня в Києві відбувся форум MIND & SLEEP, який об’єднав 92 учасників — представників медицини, науки, психології, спорту, державних інституцій, медіа та громадського сектору.

Організаторками форуму виступили Дар’я Пилипенко — клінічна психологиня-сомнологиня, нейропсихологиня, президентка Українського інституту сну дитини, та Інна Силантьєва — президентка громадської організації «Жінки за зміни», докторка філософії в галузі права.

Модераторками заходу стали нотаріуска, докторка філософських наук Наталія Манойло, головна редакторка журналу GLORY Лала Цукерман та адвокатка Жанна Малько.

Особливістю форуму став міждисциплінарний підхід: проблеми сну, психічного здоров’я, репродуктивної функції, фізичної реабілітації та інформаційного перевантаження розглядали як взаємопов’язані складові здоров’я людини.

Сон як основа відновлення: чому проблема виходить за межі медицини

Із відеозверненням до учасників форуму долучилася Ольга Богомолець — докторка медичних наук, професорка, заслужена лікарка України.

Вона звернула увагу на значення повноцінного сну для збереження фізичних і психологічних ресурсів людини. В умовах війни, коли нічний відпочинок регулярно переривається повітряними тривогами, проблема відновлення набуває особливого суспільного значення.

Ця думка стала однією з наскрізних тем форуму: сон — важливий фізіологічний процес, від якого залежать когнітивні функції, емоційна регуляція та загальне самопочуття.

Чому людина може бути виснаженою, але не здатною заснути?

Питання взаємозв’язку стресу та сну розкрив Олег Чабан — доктор медичних наук, професор, директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я НМУ імені О. О. Богомольця, президент Всеукраїнської асоціації психосоматичної медицини.

У своїй доповіді психіатр пояснив, чому стрес не завжди є негативним явищем. У певних обставинах він допомагає людині мобілізувати сили та пристосовуватися до нових умов. Проблеми виникають тоді, коли напруження стає надмірним і тривалим, а можливостей для відновлення недостатньо.

Такий стан — дистрес — може супроводжуватися порушеннями сну, емоційним виснаженням, труднощами з концентрацією уваги та погіршенням працездатності.

Окрему увагу професор приділив сучасним чинникам, які впливають на сон: урбанізації, штучному освітленню, інформаційному навантаженню та використанню цифрових пристроїв. В умовах війни до них додаються постійне очікування небезпеки й нічні повітряні тривоги.

Важливий висновок виступу — збереження сну необхідно розглядати як складову підтримки психічного здоров’я та працездатності.

Глобальна криза сну: що показують дослідження українців

У межах форуму MIND & SLEEP Дар’я Пилипенко, клінічна психологиня-сомнологиня, нейропсихологиня та президентка Українського інституту сну дитини, представила доповідь «Глобальна криза сну: виклики для здоров’я у 2026 році».

Спираючись на результати міжнародних та українських досліджень, експертка привернула увагу до масштабів проблеми: у світі 30–40% дорослих стикаються із симптомами інсомнії, тоді як в одному з українських досліджень 88,28% опитаних повідомили про ті чи інші проблеми зі сном, а в іншому 38,5% мали ознаки інсомнії.

Особливу увагу доповідачка приділила впливу війни та хронічного стресу на нервову систему, механізмам формування безсоння та його наслідкам для фізичного й психічного здоров’я.

Окрім аналізу статистики, Дар’я Пилипенко представила практичні методи, засновані на принципах когнітивно-поведінкової терапії інсомнії, які допомагають зменшувати напруження та відновлювати здоровий сон.

Головний меседж виступу — сон не можна розглядати як другорядну потребу, адже його порушення впливають на здоров’я, працездатність і якість життя людини.

 

Репродуктивне здоров’я під час війни: чому стрес важливо враховувати в діагностиці

Анатолій Камінський — доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, завідувач клініки репродуктивних технологій НУОЗУ імені П. Л. Шупика — розповів про сучасні виклики у сфері репродуктивної медицини.

Одним із ключових питань стала необхідність комплексної діагностики безпліддя. Експерт наголосив, що репродуктивні труднощі не можна автоматично пов’язувати лише зі здоров’ям жінки: обстеження має враховувати жіночі, чоловічі та поєднані чинники.

Окремо йшлося про вплив тривалого стресу, порушень сну та психоемоційного стану на репродуктивне здоров’я, а також про програми збереження репродуктивного потенціалу військовослужбовців, зокрема можливості кріоконсервації репродуктивного матеріалу.

Ця тема має значення не лише для окремих родин, а й для довгострокової демографічної перспективи України.

 

Повернення з війни та полону: чому реабілітація не завершується лікуванням

Важливим напрямом форуму стала підтримка ветеранів, військовослужбовців та людей, які пережили російський полон.

Інна Солодка, заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України, зосередила увагу на необхідності узгодженої роботи медичної та соціальної систем.

Після завершення лікування людина нерідко стикається з новими викликами: оформленням документів, пошуком необхідних послуг, побутовими труднощами та потребою в підтримці родини. Саме тому важливим завданням держави є створення зрозумілого маршруту допомоги без зайвих бюрократичних перешкод.

Окремо йшлося про розвиток мережі центрів життєстійкості, де люди можуть отримувати психологічну та соціальну підтримку.

Богдан Охріменко, керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, розповів про наслідки перебування в російському полоні, зокрема примусового позбавлення сну.

Такі переживання можуть мати тривалі наслідки для фізичного та психічного здоров’я. Тому реабілітація звільнених із полону потребує індивідуального підходу, комплексного медичного супроводу та врахування пережитої травми.

Важливим аспектом виступу стала також роль громадських організацій у розвитку системи допомоги та співпраці з державними інституціями.

MIND & SLEEP: у Києві експерти обговорили нові виклики для здоров’я та шляхи відновлення

 

Вода, рух і танець: різні шляхи до фізичного та психологічного відновлення

Про можливості рухової реабілітації розповів Денис Силантьєв — срібний призер Олімпійських ігор, засновник програми відновлення у воді «Вільні хвилі».

Спортсмен представив досвід проєкту, який розпочався у 2022 році з допомоги дітям, що постраждали від наслідків війни. Заняття у воді допомагали учасникам поступово відновлювати фізичну активність, долати страхи та повертатися до спілкування.

Згодом програму розширили для підтримки ветеранів. За словами Дениса Силантьєва, вона працює в Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському, а реабілітацію пройшли понад 400 ветеранів.

Інший підхід представила Ілона Гвоздьова — хореографиня, переможниця проєкту «Танці з зірками — 2018».

Вона розповіла про можливості танцювально-рухових практик для зменшення емоційного напруження, розвитку тілесної усвідомленості та підтримки психологічного добробуту.

Обидва виступи показали, що адаптована фізична активність може бути важливою складовою комплексного відновлення людини.

 

Новини, які виснажують: чому інформаційна гігієна стала питанням здоров’я

Постійне стеження за новинами, повідомлення про небезпеку та поширення недостовірної інформації можуть посилювати психологічне напруження. Саме цим викликам присвятили окрему панель форуму представники українських медіа.

Кароліна Ашион — телеведуча, журналістка та медіапродюсерка — розкрила значення достовірної інформації в умовах гібридної війни. Вона звернула увагу на необхідність критично оцінювати повідомлення, відрізняти перевірені факти від маніпуляцій та усвідомлювати вплив медіаконтенту на психологічний стан.

Надя Матвєєва — телеведуча та психологиня — порушила проблему синдрому відкладеного життя, коли людина переносить власні бажання, рішення та плани на невизначене майбутнє, очікуючи сприятливіших обставин.

Спікерка наголосила на важливості збереження повсякденної активності та пошуку можливостей для повноцінного життя навіть за умов невизначеності.

Влад Волошин — телеведучий — зосередився на тому, як неправдиві повідомлення та інформаційні маніпуляції впливають на сприйняття подій і формування тривоги.

Обговорення показало, що інформаційна гігієна сьогодні є не лише навичкою медіаграмотності, а й важливим елементом психологічного добробуту.

 

Гормональний баланс, метаболізм і жіноче здоров’я

Анна Михайліченко — лікарка-ендокринологиня, фахівчиня з інтегративної медицини та нутриціологиня — розповіла про взаємозв’язок сну, гормональної регуляції та метаболічних процесів.

У своїй доповіді вона звернула увагу на значення повноцінного відпочинку для регуляції обміну речовин, підтримання енергетичного балансу та когнітивних функцій. Окремо йшлося про харчування, можливі нутритивні дефіцити та стан ендокринної системи.

Тему продовжила Світлана Лупіч — лікарка акушерка-гінекологиня, фахівчиня з ендокринної гінекології.

Її виступ був присвячений функціонуванню жіночого організму в умовах тривалого стресу, взаємозв’язку нервової та репродуктивної систем, а також впливу психоемоційного стану й порушень сну на гормональну регуляцію.

Обидві експертки підкреслили значення комплексного підходу до здоров’я, який враховує фізіологічні особливості та індивідуальні потреби людини.

 

Від окремих проблем до спільної стратегії відновлення

Форум MIND & SLEEP продемонстрував, наскільки різними можуть бути наслідки хронічного стресу — від труднощів із засинанням і зниження працездатності до складних медичних та соціальних проблем.

Водночас виступи експертів показали, що ефективне відновлення потребує взаємодії медицини, психології, реабілітації, державних і громадських інституцій.

За словами співорганізаторки форуму Інни Силантьєвої, одним із ключових завдань ініціативи є об’єднання фахівців різних галузей для пошуку спільних рішень у сфері збереження фізичного та психічного здоров’я українців.

Форум також привернув увагу до необхідності підвищувати обізнаність суспільства про роль сну, профілактики захворювань та своєчасного звернення по допомогу.

MIND & SLEEP став початком ширшої ініціативи, покликаної розвивати професійний діалог між медициною, наукою, державою та суспільством.

Її мета — сприяти формуванню культури здоров’я, у якій сон, психічне благополуччя та здатність до відновлення розглядаються як важливі складові якості життя.

Адже в умовах тривалої війни турбота про здоров’я українців — це не лише відповідь на виклики сьогодення, а й інвестиція в майбутнє країни.